|
05-03-2009 00:15 культурні технології "Місто майбутнього" - це...
У чому полягає успіх розвитку міста, села, регіону? За якими ознаками вони можуть вважатися розвиненими і так само виглядати в сторонніх очах? Швидкість та активність переміщення людей, все більша відкритість кордонів спонукає громади до пошуків власної унікальності, виявлення і створення нових граней привабливості, а іноді й аргументів за виживання. Світова практика свідчить, що самими економічними чинниками тут не відбудешся.
Більше того, економічний розвиток все частіше є похідною від “людського клімату”, який, за твердженням американського соціолога Річарда Флориди, “значно важливіший, ніж діловий клімат”. Чи ж не культурно-мистецька галузь разом з наукою та освітою забезпечують цей самий “людський клімат”, створюючи умови для розвитку творчих здібностей, формування творчих особистостей. А ще атмосферу відкритості , зацікавленості й толерантності. І простір для спілкування, для об’єднання зусиль для пошуку розв’язань різноманітних проблем. І джерела ідей для економічно обгрунтованих оригінальних проектів. Дві останні функції видаються особливо важливими в теперішні часи, коли перед громадами постають досить серйозні виклики.
Львів – місто з беззастережним культурно-мистецьким авторитетом, а також із чималим числом суспільно активних городян, в тому числі й молоді, яка завдяки участі у роботі численних громадських організацій є досить обізнаною із проблемами міста. А проблеми ті складні – в тому числі і з хронічною нестачею коштів на утримання будівель і комплексів споруд, що є історичними пам’ятками. Крім того, Львів – амбітне місто , яке не тільки претендує на частину заходів фіналу Євро-2012, а й незалежно від того намагається відновити статус “центру тяжіння”, навіть у європейських масштабах. Львів став першим в Україні містом, де відбулася гра “Місто майбутнього" ("Future City Game"). Ідея такої гри народилася три роки тому у Великій Британії, а скористатися нею в різних країнах допомагають структури Британської Ради – відділів культури Посольств Великої Британії, які опікуються культурними та освітніми зв’язками. Сенс же в тому, щоб в процесі своєрідного ігрового “мозкового штурму” знайти ідеї для розвитку. У “Місто майбутнього" грали у 15 країнах Європи. Тільки у березні гра відбулася у Пльзені (Чехія), Копенгагені (Данія), Лохья та Хельсинки (Фінляндія), Вільянді (Естонія). Причому у Пльзені – двічі, а у Хельсинкі – аж тричі за місяць. У деяких містах гра йде не перший раз через очевидні результати. Скажімо, після того, як в Данії вдалося перетворити будинок занедбаної школи у центр громади та здоров’я за ідеєю, напрацьованою в процесі гри, міська влада вирішила проводити такі ігри систематично.
У Львові, за словами Василя Косіва, заступника міського голови з гуманітарних питань, до гри вирішили вдатися, щоб знайти розв’язання проблеми старого трамвайного депо – пам’ятки місцевого значення, взірця промислової архітектури середини-кінця XIX століття. Як розповів професор кафедри реконструкції та реставрації Національного університету “Львівська політехніка” Олег Рибчинський, вже зо три десятки років точаться дискусії щодо долі та можливих варіантів використання цього досить значного за площею (11 тис. кв. м) комплексу споруд та ще й наближеного до центру міста. Був час, коли стояло питання про його знесення та будівництва на цих площах торговельного центру – громадськість порятувала. Тематика реконструкції депо тривалий час присутня у дипломних  роботах випускників “Львіської політехніки”. Музейники відстоюють ідею створення на базі комплексу музею науки і техніки, реставратори та історики наполягають на недоторканності архітектурних елементів, архітектори ж пропонують чималі зміни. А ще щось треба робити з розташованою тут старовинною підстанцією, яка , втім, і досі "тягає" трамваї та тролейбуси усім центром Львова. 25 учасників гри, відібраних з удвічі більшої кількості бажаючих за результатами анкетування, мали напрацювати протягом двох днів 5 ідей проектів. До числа гравців потрапили архітектори, художники, журналісти, соціологи, психологи, маркетологи – студенти і досвідчені фахівці. Гра зовсім не передбачала відірваного від реальності фантазування, адже гравцям довелося аналізувати соціальні, економічні та екологічні обставини ситуації навколо комплексу споруд, консультуватися з експертами у мерії та університеті "Львівська політехніка", докладно роздивлятися самі споруди. А результатом стала загальна думка, що депо має стати ще однією з міських цікавинок, яка доповнить туристичну карту міста, зробить її різноманітнішою, дозволить започаткувати нові просвітницькі проекти та створитище один так званий "туристичний вузол" як певну альтернативу традиційно привабливим для туристів центральній частині міста та Личаківському цвинтарю. Та, що цікаво, народилися в цьому напрямку п’ять досить відмінних одна від одної ідей: Центр сучасного мистецтва, Фабрика культури, Центр молодіжної творчості, Музей техніки. А перемогла в результаті таємного голосування ідея з робочою назвою "Центр розвитку інноваційних технологій місього транспорту", який поєднує у собі музейний комплекс довгоочікуваної експозиції музею розвитку міського транспорту у Львові, можливості для технічної та наукової творчості дітей та юнацтва а ще й велоцентр, який би популяризував цей екологічний транспорт і надавав би можливість власникам авто пересісти для екскурсій містом з чотирьох коліс на два і закладав би передумови для створення у старовинному центрі Львова пішохідно-велосипедної зони, закритої для автотранспорту, вихлопи якого дуже негативно позначаються на архітектурних пам’ятках.
Надзвичайно цікавим результатом гри був той факт, що в усіх пропозиціях цілком гуманітарні концепції перетворень об’єкту поєднувалися з обгрунтуванням економічної доцільності, реалістичності та вигоди для всього міста. Зрештою, всі гравці дуже шанобливо поставилися до історичного минулого об’єкту, визнавши за необхідне зберегти його. Усі зійшлися на необхідності створення музею чи то вузькопрофільного ("Музей львівського траваю"), чи то універсального музею науки і техніки. Але всі також визнали, що, об’єкт має бути самоокупний, тому потребуватиме відповідної комерційно привабливиї інфраструктури. Учасники відзначали, що їм несподівано цікаво працюється у командах, складнеих із фахівців різних галузей. Дехто з представників "творчих професій" відкривали для себе міську проблематику зовсім по-новому. За словами Богдана Шумиловича, ведучого гри, співробітника Інституту історії міст Центрально-Східної Європи та координатора проекту "Місто майбутнього", ідея-переможець буде оформлена в проектну пропозицію та передана на розгляд міської влади. А міська влада, в свою чергу, має намір провести ще ряд подібних ігор для пошуку ідей для інших міських об’єктів. Крім того, для міської влади така гра є чудовою нагодою з’ясувати громадську думку щодо імовірних планів та проектів реконструкцій, реструктуризацій чи перетворень.
 Невдовзі у "Місто майбутнього" гратимуть в Одесі, приглядаються до гри і у Харкові. Є така можливість і у міст Черкащини на чолі з обласним центром. Можливо напрацьовані у такий спосіб ідеї підкажуть альтернативи наявним економічним "опорам" Черкас – хімічній промисловості, тютюновій тощо, які саме зараз зазнають значних труднощів, можливо підсилять змістовно "Золоту підкову Черкащини", а може народять абсолюно нетривіальні, незвичні для Черкащини ідеї, туристичні проекти. Скажімо, на Черкащині також є немало об’єктів для розвитку профільного, в тім числі й "індустріального" туризму – чого варті лиш рештки новобудови Чигиринської АЕС. Маємо і значний потенціал креативності – молодь, що навчається мистецьким та дизайнерським спеціальностям в університетах області, молодих економістів, маркетологів, просто активних людей, небайдужих до майбутнього своїх міст, селищ та сіл. Образи майбутнього у кожного з нас свої, особисті, але намальований спільно має шанс отримати і спільні зусилля для досягнення.
"Останніми роками більшість міжнародних організацій визнали важливість творчості та культури для соціально-економічного розвитку. Загальносхвалені ініціативи ЮНЕСКО (Міжнародна співпраця задля культурного розмаїття тощо), UNCTAD – Конференції ООН з торгівлі та розвитку (Програма творчої економіки), Ради Європи (Створення культурно-го капіталу) та багато інших, таких як: Ессенська Декларація з культурних індустрій та Завдання на 21 століття для культури, свідчать про потребу нового розуміння потенційної ролі культури та творчості в нашому сприйнятті громад. Творчість позитивно впливає на економіку, соціальну, культурну та політичну сфери життя громади. Необхідно змінити традиційне розуміння культури, щоб повністю усвідомити ці можливості. Культура творить відмінності: ми переконані, що насичене культурне життя додає привабливості місцевостям, сприяє розширенню участі, діалогу та соціальній взаємодії, й таким чином робить громадактивними, відкритими й динамічними. «Творча економіка» (традиційне мистецтво, ремесла, культурні індустрії, а також інші виробничі сектори, в основі яких насамперед лежить творчість) визнана сектором, що найшвидше зростає у світовій економіці. Вона має стати не перевагою розвинутих країн, а радше джерелом зростання країн, що розвиваються, шляхом до їхнього процвітання. У житті громад творчі процеси та культурні проекти позитивно впливають на взаєморозуміння між культурами, соціальне залучення та співпрацю між різними групами. Творчість розквітає там, де відкриті кордони, де розвиваються міжсекторні, міжгалузеві та міжкультурні зв’язки. Ми вважаємо, що для максимізації творчого і культурного потенціалу необхідно створити можливості членам громади брати участь у культурному житті, розвивати свої творчі здібності в різних аспектах щоденного життя. Потрібна також децентралізація, що дозволить органам місцевого самоврядування розвивати відповідну культурну стратегію, де враховуються потреби та умови їхніх громад. Нарешті, бюджетні видатки на творчий і культурний сектори слід дедалі більше розуміти як інвестиції у розвиток людських здібностей та розвиток громад у довгостроковій перспективі." (Відкритий Меморандум Творчих Громад, прийнятого Міжнародною конференцією "Культура творить самобутність: громади, які дивляться у майбутнє" (Київ, 28-30 травня 2008 р.)
|
13:17